Весна традиційно асоціюється з відродженням, відновлен­ням природи. Не стоїть осторонь цих процесів і юридична наука. Тому кафедра кримінального права і науково-дослідна лабораторія з вивчення актуальних проблем кримінального законодавства України та його застосування Луганського дер­жавного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка вирішили відродити традицію обговорювати навесні пробле­ми кримінального права, започаткувавши щорічне проведення міжнародної науково-практичної конференції «Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України».У цьому році захід відбувався 20 – 21 травня 2011 року.

На запрошення взяти участь у роботі конференції від­гукнулося більше 130 учасників як з України, так і країн ближнього зарубіжжя. Серед них понад 15 докторів наук та професорів, 70 кандидатів наук, 15 представників правозастосовних органів.

На конференції були представлені практично всі регіони України, зокрема: Київ, Луганськ, Запоріжжя, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Сімферополь, Івано-Франківськ, Кременчук, Одеса, Кривий Ріг, Севастополь, Тернопіль, Чернігів та інші. Свої заявки надіслали представники майже всіх навчальних закладів України, які здійснюють підготовку в галузі юриспруденції: Академії адвокатури України, Запорізького національного університету, Дніпро­петровського державного університету внутрішніх справ, Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, Київського національного універси­тету імені Тараса Шевченка, Київсько­го університету права НАН України, Кременчуцького націо­нального університету імені Михайла Остроградського, Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Львівського державного університету внутрішніх справ, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Національної академії внутрішніх справ, Національної академії прокуратури України, Національної академії Служби безпеки України, Одеського державного університету внутрішніх справ, Поліцейської фінансово-правової академії, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Харківського національного університету внутрішніх справ, Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці.

Активну участь у роботі конференції взяли представники наукових закладів: Державного науково-дослідного інституту митної справи, Національної академії правових наук України, Інституту держави та права імені В.М. Корецького НАН України. 

Поряд з науковцями вагомий внесок у роботу конференції зробили практичні працівники Верховного Суду України, Конституційного Суду України, Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, місцевих судів, прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України.

Відкрив конференцію з вітальним словом ректор Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка Комарницький Віталій Мар’янович. Від імені оргкомітету та професорсько-викладацького складу університету він привітав гостей на Луганщині і висловив сподівання, що висновки та здобутки учасників конференції будуть сприйняті законодавцем і знайдуть своє втілення у відповідних змінах до кримінального законодавства, а також будуть застосовуватись у діяльності правоохоронних і судових органів. Головував на засіданні професор кафедри кримінального права ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, доктор юридичних наук, професор О.О. Дудоров.

Напрям для дискусії задав завідувач кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України П.Л. Фріс, який виступив з доповіддю, присвяченою проблемам запровадження в українське кримінальне законодавство інституту кримінального проступку. Введення кримінального проступку у нашій країні, на думку вченого, дозволить декриміналізувати значну кількість діянь, полегшити роботу слідчих підрозділів.

Віце-президент – керівник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України В.П. Тихий звернув увагу присутніх, зокрема, на проблему кримінальної відповідальності юридичних осіб. Така, новела, особливо у сфері злочинів проти довкілля, на думку вченого, дозволить більш ефективно протидіяти злочинності.

Завідувач кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України (м. Київ), доктор юридичних наук, професор Є.В. Фесенко запропонував до обговорення власні визначення та структуру об’єкта злочину. Представлена ним концепція охоплює майже всі інші підходи до розуміння об’єкта злочину, адже суспільні цінності як об’єкт злочину можуть бути і суспільними відносинами, і правовідносини тощо. Підхід, запропонований Є.В. Фесенком, дозволяє більш чітко визначати безпосередній об’єкт конкретного злочину. Як шукають за словесним портретом злочинця, так і об’єкт злочину легше визначити, якщо мати чітко описані його ознаки і, порівнюючи їх з конкретною ситуацією, робити висновок про відповідність об’єкта конкретного злочину законодавчій моделі складу злочину.

Від загальнотеоретичних проблем кримінального права ректор Поліцейської фінансово-правової академії (м. Бровари Київської області) доктор юридичних наук, професор І.Г. Богатирьов зорієнтував присутніх на обговорення більш вузьких практичних проблем кримінального права України, зокрема, звернув увагу на питання розмежування грабежу та розбою за ознакою застосування насильства. Дослідження цієї ознаки у більшості випадків здійснюється лише в рамках дослідження об’єктивних ознак цих складів злочинів а, тому поза увагою дослідників залишається суб’єктивне ставлення винних осіб до такої ознаки, що на думку доповідача, є суттєвою прогалиною у вітчизняній науці.

Професор кафедри правознавства юридичного факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ), доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Б.Г. Розовський з певною іронією піддав сумніву факт існування на сучасному етапі науки кримінального права. На його думку, сучасні дослідження не мають практичної значущості і нерідко присвячені надуманим проблемам, які визначені самими здобувачами. Така заява викликала незгоду серед аудиторії, і кожен наступний доповідач, визнаючи в цілому, що існують у сучасному кримінальному праві недобросовісні здобувачі, звертав увагу на те, що процент таких робіт невеликий, а переважна більшість має практичну спрямованість, але не сприймається законодавцем і практичними підрозділами, оскільки досить часто вони не цікавляться останніми напрацюваннями кримінально правової доктрини.

Після обговорення сучасних проблем учасники конференції отримали змогу доторкнутись до історії кримінального права України за допомогою виступу  заступника декана юридичного факультету з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, доцента П.С. Берзіна, якій детально розповів про історію становлення київської та харківської наукових шкіл кримінального права.

Після палких дебатів в залі конференції обговорення проблем кримінального права було продовжено за обіднім столом. Після обіду гостям була запропонована екскурсія університетом.

По перерві продовжилося обговорення основних проблем кримінального законодавства України. З великою цікавістю було сприйнято доповіді кандидата юридичних наук, доцента Д.С. Азарова («Кваліфікуючі ознаки складів злочинів: вибрані риторичні запитання»); кандидата юридичних наук А.В. Байлова («Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини: актуальні проблеми кримінальної відповідальності за законодавством України та Російської Федерації»); кандидата юридичних наук, доцента Л.П. Брич («Роль діяння у відмежуванні складів злочинів від складів адміністративних правопорушень»); кандидата юридичних наук В.О. Гацелюка («Щодо факторів криміналізації та декриміналізації в контексті окремих дій вітчизняного законотворця»); кандидата юридичних наук, доцента М.В. Карчевського («Легітимація заборони розповсюдження та збуту шкідливих програмних та технічних засобів»); кандидата юридичних наук, доцента І.В. Красницького («Про об’єкт конкуренції при застосуванні кримінального закону»); кандидата юридичних наук, доцента І.Б. Медицького («Кримінально-правова охорона об’єктів житлово-комунального господарства (на прикладі аналізу статті 270-1 КК України)»);кандидата юридичних наук, доцента І.І. Митрофанова («Проблемы конструирования составов преступлений, последствием совершения которых является вред жизни и здоровью человека»); кандидата юридичних наук, доцента Ю.А. Пономаренка («Питання караності злочинів у рішеннях Конституційного Суду України»); кандидата юридичних наук В.Ф. Примаченка («Характеристика суб’єктів, які можуть здійснювати затримання особи, яка вчинила злочин на підставах статті 38 КК України»); кандидата юридичних наук О.В. Харитонової («Деякі методологічні аспекти дослідження кримінального права та закону»); кандидата юридичних наук, доцента Г.В. Чеботарьової («Поняття та види злочинів у сфері медичної діяльності») та інші.

За матеріалами конференції видано збірник: Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Луганськ, 20 – 21 травня 2011 р. / редкол. : Г.Є. Болдарь, А.О. Данилевський, О.О. Дудоров та ін. ; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. – 600 с.

Усі учасники міжнародної науково-практичної конференції «Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України» визнали, що проведення таких заходів сприяє розвитку сучасної кримінально-правової науки, співпраці між науковцями та практичними працівниками, а також представниками різних наукових шкіл.