Семенюта Ю.С. Правова основа застосування амністії та помилування щодо осіб, засуджених до позбавлення волі
Ю.С. Семенюта курсант ІV курсу факультету з підготовки слідчих (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ) Рецензент: кандидат юридичних наук В.В. Шаблистий
ПРАВОВА ОСНОВА ЗАСТОСУВАННЯ АМНІСТІЇ ТА ПОМИЛУВАННЯ ЩОДО ОСІБ, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Визначний філософ І. Кант писав, що помилування злочинців є одним із самих делікатних прав суверена, застосування якого значною мірою веде до несправедливості. Норми справедливості та інші морально-етичні підвалини застосування норм про амністію та помилування є тими категоріями, які небезпідставно хвилюють науковців у зв’язку з тим, що саме категорії справедливості є мірилом сприйняття законів широким загалом [1, с. 232]. Значний внесок у висвітлення проблеми застосування амністії та здійснення помилування, і зокрема у сфері теоретичного вирішення проблем кримінально-правової політики, зробили такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Ю.В. Баулін, А.А. Березовський, П.А. Воробей, В.В. Голіна, А.І. Долгова, П.С. Матишевський, М.Й. Коржанський, В.В. Комаров, О.М. Костенко, О.М. Литвак, В.В. Лунєєв, В.Т. Маляренко, О.С. Міхлін, А.А. Музика, В.О. Навроцький, О.В. Палійчук, С.М. Сабанін, О.Ф.Смірнов, В.В. Сташис, П.Л. Фріс, С.М. Школа та інші. На сьогодні вітчизняна практика амністування і помилування має відповідне нормативно-правове забезпечення. Згідно з положеннями Конституції України, видання актів про амністію віднесено до компетенції Верховної Ради України. Вимоги щодо порядку прийняття актів амністії та інші положення, котрі стосуються цього інституту, закріплено в Законі України від 1 жовтня 1996 р. „Про застосування амністії в Україні” (з наступними змінами і доповненнями); окремі правила амністування передбачені і конкретними законами про амністію. Помилування регулюється „Положенням про порядок здійснення помилування”, затвердженим Указом Президента України від 16 вересня 2010 р. № 902/2010. Норми про звільнення від кримінальної відповідальності і покарання внаслідок акта про амністію та звільнення від покарання на підставі акта про помилування також знайшли своє відображення: - у Кримінальному кодексі України (далі – КК) 2001р. – ст. 44 „Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності” (розділ ІХ "Звільнення від кримінальної відповідальності”); ст. 74 "Звільнення від покарання та його відбування” , ст. 85 "Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування”; ст. 86 "Амністія”, ст. 87 "Помилування” (розділ ХІІ "Звільнення від покарання та його відбування”); - у Кримінально-процесуальному кодексі України (далі – КПК) 1960р. – п. 4 ч. 1 ст. 6 „Обставини, що виключають провадження в кримінальній справі” ; - у Кримінально-виконавчому кодексі України (далі – КВК) 2003 р. – ст. 152 „Підстави звільнення від відбування покарання”, ст. 154 Порядок дострокового звільнення від відбування покарання (глава 23 "Звільнення від відбування покарання”). Аналізуючи нормативно-правові акти та наукові праці вчених можемо дійти висновку, що на законодавчому рівні в Україні на належному рівні не урегульовано процедуру здійснення помилування; на нормативному рівні не визначено поняття помилування; нормативно не закріплено принципи застосування амністії та здійснення помилування; у цілому, на програмному рівні не визначено основні напрямки державної політики у сфері звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин. Вище перелічене потребує значної уваги українського законодавця з метою всебічної розробки положень комплексних правових інститутів амністії та помилування, а від науковців – вивчення правової природи амністії та помилування, а також визначення теоретичних перспектив їх розвитку. Вивчення різних позицій правознавців про юридичну природу амністії і помилування (М.Д. Дурманов, С.М. Школа, М.М. Ісаєва, О.Я. Гришко, В. Т. Маляренко, О.С. Міхлін, А.А. Музика, В.О. Навроцький, О.В. Палійчук, С.М. Сабанін ) дає підстави вважати, що і амністія, і помилування є актами гуманізму, прощення, милосердя держави щодо певних категорій осіб, які вчинили злочин. Акт про помилування є специфічним правовим актом Президента України, прийнятий у формі Указу, який є підставою зміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк, повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання, заміни покарання або невідбутої його частини більш м’яким покаранням. Акт про амністію – специфічний нормативно-правовий акт Верховної Ради України, прийнятий у формі закону, який є підставою для повного або часткового звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину, або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили [2, с. 8]. Варто підтримати думку С.М. Школи щодо суттєвої відмінності між амністією і помилуванням, яка полягає в нормативному характері положень акта амністії. Ці положення містять юридичні норми, які, зокрема, регулюють групу кількісно невизначених суспільних відносин; поширюються на коло не персоніфікованих суб’єктів; діють у часі безперервно і не вичерпують свою обов’язковість певною кількістю їх застосувань. На відміну від амністії, помилування є право застосовним актом, який використовується однократно й адресований конкретним особам [3, с. 16]. Таким чином, в багатьох країнах світу існує система заходів, які застосовуються замість покарання або звільнення від покарання чи його відбування, і у визначених випадках ці заходи більш ефективними, так як з меншими втратами призводять до цілей, які ставить перед собою система кримінальної юстиції. Можемо зробити висновок, щодо доцільності закріплення в КК України норм про заборону застосування амністії у випадках, коли засуджений не відшкодував завдану злочином збитків. Це зумовлено необхідністю реального, повного і ефективного захисту прав громадян, юридичних осіб і держав, які зазнали шкоду від злочину, у разі амністування особи, котра його вчинила. Майже у всіх державах континентальної Європи на сьогодні сформувалися і діють правові інститути амністії та помилування. Отже, політика у сфері звільнення від покарання на підставі акта про амністію і помилування є тим комплексом правових норм і наукових концепцій, що спрямований саме на захист прав та свобод і законних інтересів людини і громадянина та на реалізацію принципу законності.
Література: 1. Палійчук О.В. Механізми соціальної адаптації осіб, звільнених від покарання на підставі акта про амністію та помилування / О.В. Палійчук // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2008. – № 1 (37). – С. 232-239. 2. Чепелюк О.В. Амністія та помилування в Україні (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / О.В. Чепелюк. – К., 2009. – 16 с. 3. Школа С.М. Кримінально-правові проблеми застосування амністії та здійснення помилування в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / С.М. Школа. – К., 2004. – 20 с.
